• 1.3.1. Нормативна кратнiсть обмiну повiтря (2 - 3 рази на 1 год.) повинна забезпечувати рiвномiрний обмiн та правильну циркуляцiю повiтря в книгосховищах з метою запобiгання утворенню застiйних непровiтрюваних зон мiкроклiмату з пiдвищеною запиленiстю [2].
• 1.3.2. Вентиляцiйнi короби мають систематично очищатися пилососом вiд накопиченого пилу [17].

• 1.4.1. У сховищах не дозволяється розмiщувати стороннi предмети: зайвi меблi, засоби прибирання, пакувальнi матерiали, вазони з квiтами, продукти харчування, одяг, взуття й iншi особистi речi.
• 1.4.2. Не рекомендується використовувати м'якi меблi та завiси, а також килимовi покриття для пiдлоги.
• 1.4.3. Прибиральницi пiд контролем особи, вiдповiдальної за стан примiщення, повиннi здiйснювати його щоденне вологе прибирання, а саме: робочих мiсць, меблiв, пiдвiконь, радiаторiв, обiгрiвальних труб, пiдлоги з лiнолеумним покриттям.
• 1.4.4. Паркетну пiдлогу слiд знепилювати пилососом. Один раз на мiсяць її протирають ганчiркою, зволоженою водним розчином формалiну (2%), пiсля чого натирають чистим воском або нейтральною мастикою без фарбникiв [8].
• 1.4.5. Особливо ретельно має вилучатися пил з мiсць його найбiльшого накопичення: з кутiв, уздовж плiнтусiв, пiд стелажами та шафами.
• 1.4.6. У разi пiдвищення вiдносної вологостi повiтря в книгосховищах пiдлогу не миють, а протирають добре викрученою напiвсухою ганчiркою [16].

• у кутах примiщень не слiд розмiщувати меблi;
• проходи мiж стелажами та елементами конструкцiй примiщень не повиннi бути меншими, нiж 0,75 м;
• вiдстань вiд пiдлоги до нижньої полицi стелажа має бути не меншою, нiж 0,15 м, на цокольних поверхах - не менше, нiж 0,30 м [1].

 —————————————————————————————————————————————————————
|                       |     Концентрація, мг/м3     |
| Назва домішок         |—————————————————————————————|
|                       | Максимальна  |Середньодобова|
|                       |   разова     |              |
|———————————————————————|——————————————|——————————————|
| Пил                   |     0,5      |    0,15      |
|———————————————————————|——————————————|——————————————|
| Сажа                  |     0,15     |    0,05      |
|———————————————————————|——————————————|——————————————|
| Суспензовані речовини |     0,5      |    0,05      |
 —————————————————————————————————————————————————————

• усвiдомлення персоналом бiблiотеки важливостi цiєї роботи, мета якої - забезпечення фiзичного збереження фондiв;
• умiння завiдувачiв вiддiлiв (секторiв) органiзувати роботу з максимальною ефективнiстю на кожному робочому мiсцi;
• вiдповiдального ставлення завiдувачiв вiддiлiв (секторiв) до дотримання персоналом технологiчної дисциплiни щодо знепилювання фондiв.

• за 1 год. робочого часу одна особа повинна знепилити документи, розташованi на 5 - 7 метрополицях або 20 - 30 каталожних шухляд; середня норма очищення книг побутовим пилососом становить 10 метрополиць на 1 год. [4];
• для газет норма повного очищення кожної переплетеної одиницi - 7,5 м/год.; у разi часткового очищення (лише верхньої газети та обрiзiв наступних пiдшивок) - 20 - 30 м/год. [19].

• ручними засобами знепилювання фондiв (ганчiрки з мiшковини для протирання стелажiв та полиць у шафах; м'якi ганчiрки iз фланелi або марля для знепилювання документiв, каталогiв i картотек; вiдра для прання ганчiрок; вата, марля, емальованi кастрюлі з кришками - у разi гiгiєнiчного знепилювання фонду iз застосуванням тампонiв (п.4.1.);
• механiзованими засобами знепилювання фондiв (побутовi електропилососи (ГОСТ 10280 - 75) iз сухим фiльтром типу ПН-пiдлоговi, типу ПР - ручнi з пилоочисною здатнiстю не менш 70% та мiсткiстю пилозбiрника вiд 125 до 400 г [15]). Побутовi електропилососи найефективнiшi при пилоочищеннi книг, переплетених пiдшивок газет, папок, коробок, каталожних та картотечних шухляд, стелажiв, полиць у шафах, поверхонь конструктивних елементiв примiщень (для зняття легкого волокнистого пилу);
• засобами особистої гiгiєни (робочi халати, хустинки, респiратори або ватно-марлевi пов'язки, рушникова тканина, мило; гумовi рукавички - для роботи з дезинфектантами).

• сухим механiзованим способом за допомогою побутових пилососiв (п. 2.7.2) або централiзованої вакуумної пилоочисної установки;
• сухим ручним способом за допомогою м'яких ганчiрок або марлi знепилюються сильно ушкодженi та ветхi документи, книги в шкiряних та пергаментних оправах, документи з водонестiйким текстом (зображенням). Такi документи знепилюються з особливою обережнiстю [1];
• вологим способом за допомогою м'яких ганчiрок або марлi, зволожених у чистiй водi або водному розчинi формалiну (2%)* i добре викручених. Для гiгiєнiчного знепилювання документiв, стелажiв та шафiв можна використовувати ватнi/марлевi тампони вагою 5-7 г [16]. Їх складають у емальовану каструлю з водним розчином формалiну (2%), сильно вiджимають i перекладають у суху емальовану каструлю, яку щiльно закривають. Одним тампоном можна очистити декiлька книг, залежно вiд мiри їх забруднення. Використанi тампони зберiгають в окремому вiдрi з кришкою, пiсля роботи їх виносять на подвiр'я i спалюють у спецiально вiдведеному мiсцi, згiдно з правилами пожежної безпеки. Роботу з використанням розчину формалiну виконують лише iз застосуванням засобiв особистої гiгiєни (п.2. 7.3.) та за умов обов'язкового додержання правил технiки безпеки (п.1.13; п.5) пiд контролем фахiвцiв ЦКР.

• 4.2.1. Знепилювання починають iз самої верхньої полицi, не порушуючи при цьому порядку розташування документiв на полицях.
• 4.2.2. Передусiм пил вилучають з корiнцiв книг, пiсля чого їх знiмають з полицi i розмiщують вiдповiдно до порядку шифрiв на окремому столi або лавцi. Звiльнену частину полицi протирають вологою ганчiркою з мiшковини, а потiм сухою марлею.
• 4.2.3. Розташованi у певному порядку на столi/лавцi книги (кожну окремо) старанно знепилюють сухим або вологим ручним способом (п.4.1) у такiй послiдовностi [1]: нижнiй обрiз вiд корiнця, боковий обрiз зверху вниз, кришки оправи, i пiд кiнець - найзапиленiший верхнiй обрiз вiд корiнця. За таких умов пил не розмазується ганчiркою по поверхнi книги. Пiсля вологого знепилювання книгу протирають сухою марлею. Знепиленi книги ставлять на попереднi мiсц
• 4.2.4. Пiд час роботи необхiдно слiдкувати за тим, щоб ганчiрки (марля) були чистими, добре викрученими й не залишали вологих плям на книгах. Забороняється брати книги вологими руками.
• 4.2.5. Очищення книжок вiд пилу пилососом може бути повним (пил вилучається з усiх поверхонь книги й з полицi), або частковим (знепилюють лише верхнi обрiзи книг i краї полицi). При цьому знепилювання починають з верхнього (найзапиленiшого) обрiзу вiд корiнц
• 4.2.6. Пiд час роботи з побутовим пилососом слiд дотримуватися умов експлуатацiї: безперервна праця не може тривати бiльше однiєї години, далi перерва на 20 хв.; пiсля двох циклiв процесу слiд робити перерву до повного охолодження двигуна [19].
• 4.2.7. Залежно вiд формату документа застосовують рiзнi види пилоочищення:
  • при звичайному форматi пил знiмають одночасно з двох-трьох книжок (пачка книжок, яку можна утримати однiєю рукою, очищається iз шести поверхонь);
  • книги великого формату та пiдшивки газет знепилюються кожна окремо. У разi часткового очищення газетних пiдшивок знепилюється лише верхня газета та обрiзи наступних пiдшивок;
  • матерiал, що зберiгається в коробках (брошури), виймається i очищається вiд пилу пилососом (круглою щiткою), а внутрiшня поверхня коробки знепилюється патрубною насадкою пилососу;
  • листовий матерiал та географiчнi карти знепилюються пилососом (круглою щiткою);
  • при очищеннi папок пил з кришок вилучається круглою щiткою, а з клапанiв - патрубною насадкою пилососа.
• 4.2.8. При знепилюваннi каталогiв та картотек шухляди виймають iз гнiзд шафiв, починаючи зверху по вертикальному ряду секцiї шафи, i ставлять у певнiй послiдовностi на стiл або тумбочку бiля каталожної шафи. Верхнi шухляди ставлять далi вiд каталожно шафи, нижню шухляду - ближче до неї. Стiнки каталожної шафи та шухляди знепилюють патрубною або щiльовою насадкою пилососа, каталожнi картки - круглою щiткою**.
• 4.2.9. В архiвосховищах не рiдше одного разу на рiк має проводитися знепилювання пилососом стелажiв, шафiв, засобiв зберiгання (коробок, папок, упаковок). При цьому цокольнi частини стелажiв, поли, плiнтуси, пiдвiконня протирають водними розчинами формалiну (2%) або катамiну АБ (4 - 5%) [2].
  ---------------------------------------
  * Розчин формаліну готується на випадок, якщо фонд сильно запилений аерозольними осадками у вигляді так званого кіптю або в разі виявлення осередків розповсюдження плісняви на документах, стелажах, полицях шкафів, конструктивних елементах приміщень книгосховищ. Доцільність використання дезінфекуючого розчину визначають фахівці ЦКР.
  ** Каталожні шухляди та картки можна знепилювати вручну:
  • на столі або тумбочці біля каталожної шафи розстелюють зволожену й добре викручену ганчірку (більшу за розміром, ніж шухляда);
  • перевіряють надійність кріплення металевого фіксатора карток у шухляді;
  • однією рукою перевертають шухляду догори дном над ганчіркою, а другою обережно перебирають картки, струшуючи пил на ганчірку;
  • знепилену шухляду повертають на її місце в каталожній шафі;
  • після знепилення декількох шухляд забруднену ганчірку старанно виполіскують.

• свiже повiтря, мiцний чай або кава, iнгаляцiя водних парiв з краплею нашатирного спирту;
• у разi непритомностi - вдихання нашатирного спирту, пиття теплого молока iз содою або медом;
• при потрапляннi на шкiру - термiнове промивання 5% розчином амiаку або водою;
• при потрапляннi в очi - промивання чистою водою з наступним закапуванням 30% розчина альбуциду натрiю;
• при попаданнi на одяг - нейтралiзацiя 3 - 5% розчином амiаку.